10 вересня 1894 року народився Олександр Довженко
Олександр Петрович Довженко (10.09.1894–25.11.1956), український класик світового кінематографа.
О. Довженко – кінорежисер, сценарист, письменник, художник-графік, один із основоположників української кінематографії.
О. Довженко народився в с. В’юнище на Чернігівщині у селянській родині. Його батьки були неписьменними селянами. У родині Довженків було 14 дітей, та вижило лише 2 – Сашко та Поліна.
Навчався у Сосницькій початковій школі. З 1911 р. навчався у Глухівському вчительському інсінситуті.
Після закінчення інституту в 1914 р. учителював у Житомирі, Києві.
У 1917 р. вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет, де здобув вищу освіту на економічному факультеті (нині Київський національний економічний університет). Довженко вступив туди лише тому, що його атестат не давав можливості вступати до інших вищих навчальних закладів, і це був засіб здобути хоча б якусь вищу освіту. Вчився погано, бракувало часу та старанності.
Захопившись революцією, служив у петлюрівській армії. У 1919 р. його засудили до ув’язнення в концтаборах, та йому вдалося врятуватися.
У 1920 р. приєднався до КП(б)У, але згодом був виключений.
У 1921 р. був направили за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон).
У 1922-1923 рр. жив у Берліні, обіймав посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині.
1923 р. повернувся до Харкова, почав працювати художником-ілюстратором гозети “Вісті ВУЦВК” та каракатуристом.Відвідував засідання «Гарту», був співзасновником ВАПЛІТЕ.
Через ВАПЛІТЕ зблизився з ВУФКУ, але у Харкові у той час єдиним драматичним мистецтвом був театр, а Довженка театр не цікавив.
В кіноіндустрію Довженко прийшов у 1925 р. – був стажистом у агітфільмі "Червона Армія".
У 1926 р. Довженко написав свій перший сценарій– повнометражну кінокомедію «Вася-реформатор», яка започаткувала дитячий кінематограф. Згодом здійснив першу самостійну постановку за власним сценарієм (короткометражна комедія «Ягідка кохання»). У 1927 р. поставив гостросюжетний фільм «Сумка дипкур’єра» (1926), в якому сам знявся в ролі кочегара.
Творчий доробок О. Довженка – 14 фільмів, 15 сценаріїв і кіноповістей, понад 20 новел й оповідань.
Найвидатніший фільм Олександра Довженка – «Земля» (1930) – німий художній фільм, поетична кінооповідь про події, пов’язані з колективізацією в Україні наприкінці 1920-х рр. та створення перших колгоспних комун і класову ворожнечу.
Це третій фільм трилогії О. Довженка, яку складають стічки «Звенигора», «Арсенал», «Земля». У трилогії вперше в історії кінематографу до фільму введено епічну, філософську та ліричну стихії.
«Земля» також є найвідомішим українським фільмом ХХ ст., який багатьма критиками вважається найкращим фільмом у всій фільмографії Довженка, деякими – одним з найкращих в історії кіно.
У початковій версії фільму автором музики виступив український композитор Лев Ревуцький.
В оригіналі «Земля» мала українські інтертитри, з яких уцілів єдиний фрагмент.
Кінофільм мав грандіозний успіх у Європі, а згодом і у світі.
Після прем'єри в Берліні про О. Довженка з'являється 48 статей, у Венеції італійські кінематографісти називають Довженка «Гомером кіно».
У 1930 р. Національна рада кінокритиків США визнала «Землю» найкращим іноземним фільмом.
У 1958 р. на міжнародному конгресі кінокритиків в Брюсселі фільм назвали у числі 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.
У 2015 р. ЮНЕСКО назвала «Землю» однією з п'яти головних стрічок у світовій історії.
Сьогодні топовий американський портал IMDB, який є одним з найбільших інформаційних ресурсів про кіно, оцінює «Землю» в 7,5 балів з 10.
Першим знятим Довженком звуковим фільмом була стрічка «Іван» (1932). Тут застосовано публіцистичний прийом - документальні кадри у художньому фільмі.
Кіноповість «Україна в огні» (1943) зображує найтяжчий, найтрагічніший період Другої світової війни – німецьку окупацію України, порушено морально-етичні проблеми.
На «Мосфільмі» поставив художні фільми «Аероград» (1935), «Щорс» (1939), «Мічурін» (1949).
Довженко також працював у документальному кіно. Разом з дружиною. Ю. Солнцевою, майстер зняв низку документально-публіцистичних фільмів: «Визволення», «Буковина - земля радянська» (1940); «Битва за нашу Радянську Україну» (1943), який був дубльований 26 іноземними мовами; «Перемога на Правобережній Україні та вигнання німецьких загарбників за межі українських радянських земель» (1944).
За сценаріями та кіноповістями Довженка іншими режисерами знято фільми: «Поема про море» (1958), «Повість полум’яних літ» (1960), «Зачарована Десна» (1964), «Незабутнє» (1968), «Загибель богів» (1988; Київська кіностудія художніх фільмів, незавершений сценарій екранізував Є. Гуцало).
О. Довженко – визнаний літератор, який утвердив у літературі жанр кіноповісті, в якому від кіномистецтва взято динаміку і рельєфність зображення, від прози – епічність і психологізм.
Митець правював як новеліст. Головні ознаки новелістики Довженка – гострота і простота сюжету, яскравість зображуваних характерів, колоритна мова.Серед його творів новели «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «На колючому дроті», «Воля до життя», «Перемога» та інші), прозові мініатюри «Федорченко», «Невідомий», «Сіятель», «Бронза», публіцистичні статті «Ворог буде розгромлений», «Душа народу неподоланна», «Я бачу перемогу» тощо.
Довженко виступав також як драматург. Вистави за його п’єсами «Життя в цвіту» (1948) та «Потомки запорожців» (1943-1953) йшли в багатьох театрах України.
Особистість О. Довженка є визначальною та впізнаваною як у вітчизняному, так і світовому кіномистецтві.
Сьогодні Київська кіностудія художніх фільмів носить ім’ям О.П. Довженка (1957), при ній працює музей і встановлено пам’ятник (1964, скульптор Л. Козуб, архітектор Б. Орлов).
09.08.1994 ім’ям Довженка названо астероїд.
У 1995 р. встановлено Державну премію України в галузі кінематографії імені О.П.Довженка.
За матеріалами зі сторінки День за днем у Фейсбуці