9 вересня 1769 року народився І.П. Котляревський
Іван Котляревський увійшов в історію української культури як родоначальник нової української літератури. Не менший внесок зробив діяч і в сучасну українську мову : писав твори на основі живого, усного мовлення, передаючи колорит та самобутність українців.
Творчість І. Котляревського ознаменувала собою початок нової ери української літератури. Із порівняно невеликого за обсягом творчого доробку письменника починається потужний рух національного відродження. Поема «Енеїда», над якою І. Котляревський працював майже три десятиліття, стала епохальним за своєю громадською і художньою значущістю явищем у духовному житті українського народу, визначила змістовий напрям і форму нашому письменництву.
Життя і творчість І. Котляревського припали на час, коли, здавалося, самі підмурки національної ідеї відбували одне з найсерйозніших випробувань на право свого існування взагалі. Невблаганна самодержавницька дійсність розбивала на друзки сподівання українського народу. Могутній і тотальний імперський тиск мав остаточно привести до знищення навіть можливих проявів національного духу. Поневірянням, визиском, кров’ю вписано у літопис історії українського народу сторінки немилосердного XVIII сторіччя, яке, за справедливим визначенням П .Куліша, виявилося віком «расхищения национальной собственности всеми благовидными и неблаговидными способами».
Цікаві факти з життя І. Котляревського
1. Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було «пожалувано» дворянське звання. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії.
2. Юний Іван мріяв створити сім’ю. Та за все життя, письменник так і не був одруженим: у 25-річному віці, йому відмовила кохана дівчина, Марія. Це болісно вразило юнака: інших стосунків Котляревський не заводив.
3. Бажання Котляревського вступити на армійську службу дослідники теж пов’язують із нещасливим коханням. Так це чи ні, але з Івана вийшов вправний вояка: він служив у Сіверському карабінерському полку, брав участь у російсько-турецькій війні.
4. З армії у відставку Котляревський пішов «з правом носіння мундира»: не хотів назавжди розлучатися з усім, що нагадувало військову службу.
5.«Енеїда» Котляревського майже миттєво стала популярною за межами України. Так, книгу мав у власній бібліотеці Наполеон, а цар Микола І — цілих два примірники!
6.За свідченнями істориків, в Івана Котляревського була таємна покровителька — «жінка, яка його любила». Саме вона посприяла тому, щоби діяча не притягнули до відповідальності під час повстання декабристів на початку ХІХ століття. Вважається, що цією покровителькою була Варвара Рєпіна, дружина генерал-губернатора Миколи Рєпіна.
7.Котляревський не мав дітей та не залишив прямих нащадків. Перед смертю, він заповів власний дім економці, Мотрі Векливечивій, яка була вдовою унтер-офіцера.
8. Тарас Шевченко, щойно дізнавшись про смерть поета і прикро вражений цією звісткою, написав поему «На вічну пам’ять Котляревському», де були такі рядки:
«Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть!»
І не забувають! У 1891 році українська інтелігенція почала збирати кошти на пам’ятник поетові. Царська влада намагалася цьому перешкодили, створюючи штучні перепони, але монумент нарешті поставили – у 1903 році. Пізніше з’явилися ще пам’ятники в Києві, Бендерах, Римі.
За матеріалами зі сторінки ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ № 7 у Фейсбуці
Учні Гадяцького ліцею № 1 імені Олени Пчілки Гадяцької міської ради вивчають твори Івана Котляревського.
Фотоматеріали зі сторінки бібліотекаря Гадяцького ліцею № 1 імені Олени Пчілки Гадяцької міської ради Світлани Витушинської у Фейсбуці.
