Від професійної потреби до освітнього результату: акценти Гадяцького ЦПРПП на нараді керівників закладів та установ освіти Гадяцької міської територіальної громади
25 вересня 2026 року представники Комунальної установи «Гадяцький центр професійного розвитку педагогічних працівників» Гадяцької міської ради взяли участь у нараді керівників закладів та установ освіти Гадяцької міської територіальної громади, проведеній у відділі освіти, молоді та спорту Гадяцької міської ради.
Порядок денний наради охоплював дев’ять питань із різних напрямів діяльності освітньої галузі громади. Їх представляли головні спеціалісти відділу освіти, молоді та спорту та консультанти Гадяцького ЦПРПП відповідно до напрямів професійної діяльності. Працівники Центру зосередили увагу на трьох питаннях, пов’язаних із професійним розвитком педагогічних працівників, методичною підтримкою роботи зі здібними й обдарованими учнями та використанням результатів НМТ-2026 для визначення подальших напрямів роботи з педагогами.
Два питання представив консультант Сергій Майборода. Перше стосувалося стратегічного планування підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2027 році. Основний акцент було зроблено на тому, що професійний розвиток не варто зводити до формування переліку курсів чи накопичення необхідної кількості годин. Його планування має починатися з конкретної професійної потреби педагога, ураховувати завдання освітнього процесу та розвитку закладу освіти, а результатом мають стати знання й уміння, які знаходять практичне застосування.
Саме таку логіку Гадяцький ЦПРПП послідовно впроваджував у консультативній та методичній роботі впродовж 2026 року. Під час тренінгів, консультацій та освітнього інтенсиву педагоги опрацьовували можливості державної інформаційно-комунікаційної системи «Вектор», алгоритми вибору програм і суб’єктів підвищення кваліфікації, визначення професійних потреб та формування замовлення на навчання у 2027 році.
Аналіз професійних запитів педагогічних працівників окреслив напрями, які потребуватимуть особливої уваги у 2027 році: реалізація завдань Нової української школи та розвиток предметно-методичної компетентності, удосконалення цифрових компетентностей і педагогічно доцільне використання штучного інтелекту, робота в інклюзивному освітньому середовищі, психологічна підтримка, безпека та благополуччя учасників освітнього процесу, розвиток управлінських компетентностей керівників закладів освіти.
При цьому спільні пріоритети не означають однакового професійного маршруту для всіх. Потреби вчителя, вихователя, асистента вчителя, практичного психолога, соціального педагога чи керівника закладу освіти відрізняються. Тому важливо поєднати індивідуальний професійний запит працівника з потребами педагогічного колективу та завданнями розвитку конкретного закладу освіти.
Окрему увагу Сергій Майборода звернув на оцінювання результативності підвищення кваліфікації. Документ засвідчує факт проходження навчання, однак його професійна цінність виявляється у практичному застосуванні набутого. Важливо бачити, чи відповідала програма реальній потребі педагога, що саме він використовує у своїй роботі, як це позначилося на професійній діяльності та які наступні потреби виявилися.
Для цього не потрібна додаткова громіздка звітність. Джерелами інформації можуть бути професійна самооцінка педагога, результати внутрішнього самооцінювання закладу, фахові обговорення на засіданнях педагогічної ради та професійних спільнот, представлення апробованих методик і поширення результативного досвіду. Відтак професійний розвиток вибудовується у зрозумілій послідовності: визначити потребу → обрати можливість → спланувати навчання → застосувати набуте → оцінити результат → визначити наступну потребу.
Другий виступ Сергія Майбороди стосувався методичної підтримки педагогів у роботі зі здібними й обдарованими учнями та підготовки до І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, конкурсів і турнірів у 2026/2027 навчальному році.
Станом на 25 вересня реєстрацію учасників І етапу олімпіад завершено, тому після організаційного та інформаційного етапів основна увага переходить до безпосередньої підготовки зареєстрованих учасників, професійної підтримки педагогів-наставників та належної організації роботи Гадяцької опорної локації.
Цьому передувала консультативна робота Гадяцького ЦПРПП. У вересні проведено дві онлайн-консультації для представників закладів освіти шести територіальних громад, під час яких опрацьовано нормативні та організаційні вимоги до проведення І етапу, особливості роботи Гадяцької опорної локації, формування журі, академічну доброчесність, роботу із завданнями, оцінювання та оформлення результатів, безпекові питання й алгоритм реєстрації учасників.
На наступному етапі визначальним стає зміст підготовки. За час до початку предметних олімпіад важливо не намагатися повторити весь програмовий матеріал, а виявити конкретні труднощі учасника і працювати саме з ними. Доцільними є різнорівневі та нестандартні завдання, матеріали попередніх олімпіад, тренування в умовах обмеженого часу та обов’язковий аналіз виконаної роботи.
Не менш важливо розвивати в учня здатність аналізувати умову, встановлювати зв’язки, обирати спосіб виконання завдання, аргументувати відповідь, перевіряти результат і раціонально використовувати час. Участь в олімпіаді при цьому має залишатися можливістю перевірити власні сили, розвивати здібності, здобувати досвід роботи зі складними завданнями та бачити власний поступ. Незмінними умовами залишаються рівність можливостей учасників, академічна доброчесність, конфіденційність завдань, об’єктивність оцінювання та безпека.
Важливим є й наступний крок після проведення інтелектуальних змагань. Аналіз результатів дає змогу визначити, які завдання викликали найбільші труднощі, які вміння потребують подальшого розвитку та які питання варто опрацювати з педагогами. На цій основі Гадяцький ЦПРПП плануватиме консультації, сприятиме професійному обміну в територіальних професійних спільнотах та підтримуватиме педагогів у подальшій роботі зі здібними й обдарованими учнями.
Третє питання від Гадяцького ЦПРПП представила консультантка Софія Ємець. Воно стосувалося підсумків НМТ-2026, аналізу результатів за навчальними предметами та визначення напрямів подальшої методичної роботи у 2026/2027 навчальному році.
Представлені результати дали змогу побачити як здобутки, так і питання, що потребують уваги. Серед високих предметних показників відзначено результати з української мови, біології, географії, хімії та української літератури. Двоє випускників закладів освіти отримали максимальні 200 балів з окремих предметів.
Водночас результати НМТ розглядалися не лише як статистичні показники, а насамперед як матеріал для подальшого професійного аналізу. Вони дають змогу конкретизувати потребу в адресній підтримці педагогів за окремими предметами та закладами освіти, системній роботі над освітніми втратами, удосконаленні підготовки з предметів природничо-математичного циклу, використанні тренувальних завдань та посиленні індивідуальної роботи з учнями.
Так само важливо не лише працювати з труднощами, а й поширювати педагогічні практики, які підтвердили свою результативність. Високі предметні показники можуть стати основою для професійного діалогу, обміну методичними знахідками та представлення ефективного досвіду підготовки учнів. Саме тоді результати НМТ набувають практичної цінності для подальшої роботи.
Три представлені консультантами Гадяцького ЦПРПП питання мали різний зміст, але спільну логіку. Професійний розвиток починається з визначення реальної потреби педагога і має знаходити продовження у практичній діяльності. Робота зі здібними й обдарованими учнями потребує не лише організації змагань, а й змістовної підтримки педагога та учня. Результати НМТ мають не просто фіксувати досягнення чи труднощі, а допомагати точніше визначати напрями подальшої роботи.
Саме в цьому полягає практичний зміст консультативної та методичної підтримки Гадяцького ЦПРПП: вивчати професійні потреби педагогічних працівників, допомагати знаходити обґрунтовані рішення, створювати можливості для професійного обміну та використовувати отримані результати для планування наступних кроків. Так вибудовується послідовний рух від професійної потреби до освітнього результату.