Навчальні предмети та інтегровані курси у 2026/2027 навчальному році: основні акценти рекомендацій МОН
Напередодні нового навчального року Міністерство освіти і науки України визначило методичні орієнтири для викладання навчальних предметів та інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти.
Лист Міністерства освіти і науки України від 17 серпня 2026 року № 1/17756-26 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році» охоплює всі рівні загальної середньої освіти та містить рекомендації щодо змісту й організації навчання, оцінювання, подолання освітніх втрат, використання цифрових технологій і штучного інтелекту, профорієнтації та професійного розвитку педагогів.
Документ містить окремі рекомендації для кожної освітньої галузі, проте між ними є спільні акценти. Йдеться про практичне застосування знань, розвиток ключових компетентностей, роботу з інформацією, критичне мислення, цифрову грамотність, дослідницьку та проєктну діяльність, формування навичок, необхідних учневі в повсякденному житті та подальшому навчанні.
Початкова освіта
У початковій школі рекомендації орієнтують педагогів на реалізацію Державного стандарту початкової освіти, забезпечення наступності навчання та створення безпечного освітнього середовища.
Увага приділяється формувальному оцінюванню, читацькій компетентності, використанню інтерактивних і цифрових ресурсів, подоланню освітніх втрат. Ранкова зустріч розглядається як один із засобів організації взаємодії в класі та психологічної підтримки дітей.
Для вчителя початкових класів важливо поєднати навчальні завдання з діяльністю, у якій дитина може говорити, досліджувати, запитувати, пояснювати, створювати та співпрацювати.
Мовно-літературна освітня галузь
У мовно-літературній освіті посилюється практична спрямованість роботи з мовою і текстом.
У 9 класі під час вивчення синтаксису складного речення увага має бути зосереджена не лише на засвоєнні правил і схем, а й на аналізі, редагуванні та створенні текстів. Мовні знання мають використовуватися для точного формулювання думки, аргументації та вдосконалення власного мовлення.
Окремий напрям — робота зі штучним інтелектом. Учні мають навчатися перевіряти створені за допомогою ШІ тексти, виявляти фактичні, мовні та логічні помилки, редагувати їх і оцінювати достовірність використаної інформації.
У літературній освіті акцентовано україноцентричний підхід, вивчення сучасної української прози й поезії, осмислення національної культурної спадщини та зв’язків літератури із сучасним культурним простором і креативними індустріями.
Математична освітня галузь
Рекомендації посилюють практичну спрямованість математичної освіти. Завдання мають давати учневі можливість застосовувати математичні знання для розв’язання життєвих і професійних ситуацій.
Це робота з даними, математичне моделювання, аналіз інформації, розрахунки, обґрунтування способу розв’язання та пояснення отриманого результату.
Для учнів 9 класу математичні завдання доцільно пов’язувати з різними сферами професійної діяльності. Такий підхід допомагає показати практичну цінність математики й водночас посилює профорієнтаційну складову навчання.
Природнича освітня галузь
У природничій освіті посилюється дослідницький характер навчання. Учень має не тільки відтворювати наукові відомості, а й спостерігати, ставити запитання, висувати припущення, працювати з даними та доказами, пояснювати результати дослідження.
Важливо формувати цілісне розуміння природних явищ і зв’язків між ними, а не обмежуватися вивченням окремих фактів.
Такий підхід відповідає завданням розвитку природничо-наукової грамотності, зокрема підходам, які використовуються в міжнародному дослідженні PISA. Цифрові моделі, симуляції та віртуальні лабораторії можуть доповнювати практичну й дослідницьку роботу учнів.
Інформатична освітня галузь
Інформатика виходить за межі формування навичок користування цифровими сервісами. У центрі уваги — алгоритмічне та структурне мислення, робота з даними, створення цифрових продуктів, інформаційна безпека та критичне оцінювання цифрового контенту.
Штучний інтелект у цьому контексті розглядається не як спосіб отримати готову відповідь, а як технологія, роботу якої потрібно вміти оцінювати й контролювати. Учень має зберігати самостійність у виконанні навчального завдання, перевіряти результати роботи цифрових інструментів і розуміти межі їх застосування.
Технологічна освітня галузь
Технологічна освіта пов’язується з проєктуванням, дизайном, STEM-підходами, виробництвом та підприємництвом.
Зміст практичної роботи передбачає не лише виготовлення виробу, а й проходження повного циклу роботи над ним: від задуму та планування до проєктування, виготовлення, випробування й оцінювання результату.
Такий формат дає можливість поєднати технологічні знання з математикою, інформатикою, дизайном, економікою та підприємницькими компетентностями.
Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь
У цій галузі йдеться про знання та вміння, які безпосередньо потрібні учневі в повсякденному житті: безпечну поведінку, турботу про здоров’я, взаємодію з іншими, подолання складних ситуацій, прийняття відповідальних рішень.
Окремий напрям — фінансова грамотність і підприємництво. Учні мають отримувати практичні знання про планування ресурсів, фінансові рішення, ризики, відповідальне споживання та можливості підприємницької діяльності.
Громадянська та історична освітня галузь
У громадянській та історичній освіті зберігається україноцентричний підхід. Водночас українська історія розглядається в контексті європейських і світових процесів.
Від учня очікується не механічне відтворення дат і подій, а вміння працювати з історичними джерелами, порівнювати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розрізняти факт та інтерпретацію, аргументувати власну позицію.
Ці вміння безпосередньо пов’язані з протидією дезінформації та формуванням інформаційної стійкості.
У 9 класі посилюється практична складова навчання: робота з кейсами, дискусії, дебати, поєднання історичних знань із громадянською та правовою проблематикою.
Мистецька освітня галузь
У мистецькій освіті увага приділяється художнім стилям ХХ століття, українській культурній спадщині, сучасному мистецькому процесу.
Оновлення змісту передбачає, зокрема, використання програм «Драматургія і театр» та «Хорове мистецтво».
Мистецька діяльність має забезпечувати не тільки засвоєння інформації про мистецтво, а й можливість учня сприймати, аналізувати, інтерпретувати та створювати мистецький продукт.
Фізична культура
Фізична культура організовується на засадах модульності та індивідуалізації навчання. Під час добору змісту занять мають ураховуватися фізичні можливості та інтереси учнів, їхні особливі освітні потреби.
Важливою є організація рухової активності на свіжому повітрі та формування в учнів сталої потреби у фізичній активності.
Результат навчання не варто зводити лише до порівняння фізичних показників. Важливим є особистий прогрес учня та його здатність самостійно дбати про фізичне здоров’я.
«Захист України»
У 10–11 класах продовжується оновлення змісту предмета «Захист України». Рекомендації передбачають більшу практичну спрямованість навчання та можливість для вчителя гнучкіше планувати освітній процес.
У центрі уваги — безпекова підготовка, домедична допомога, мінна безпека, тактична та технологічна підготовка, орієнтування, військово-патріотичне виховання.
Важливим принципом залишається забезпечення рівних умов навчання для всіх учнів.
Оцінювання та освітні втрати
Окремий блок рекомендацій стосується оцінювання та подолання освітніх втрат.
У 5–9 класах педагог має можливість самостійно визначати способи фіксації результатів оцінювання. Зокрема, оцінки за групами результатів не є обов’язковими для виставлення в класному журналі після кожного виду роботи.
Такий підхід дає змогу зосередитися на змісті оцінювання: що саме засвоїв учень, які вміння сформовані, що потребує додаткового опрацювання.
Подолання освітніх втрат при цьому не має перетворюватися на механічне повторення всього попереднього матеріалу. Потрібно визначити конкретні прогалини, з’ясувати їх причини та організувати цілеспрямовану роботу з ними.
Профорієнтація проходить через усі предмети
У рекомендаціях помітно посилено профорієнтаційну складову, особливо для учнів 9 класу.
Йдеться не лише про окремі профорієнтаційні заходи. Учень має бачити зв’язок між тим, що він вивчає, і тим, де ці знання можуть бути використані.
Математична задача може бути пов’язана з роботою фінансиста чи інженера, природниче дослідження — з діяльністю медика, еколога або технолога, інформатика — з професіями у сфері ІТ, технологічний проєкт — із дизайном, виробництвом чи підприємництвом. Такий зв’язок допомагає учневі краще розуміти зміст навчання і свідоміше визначатися з подальшою освітньою траєкторією.
Штучний інтелект: нова грамотність, а не модний додаток
Штучний інтелект у рекомендаціях розглядається в контексті сучасного освітнього середовища. Його використання потребує чітких правил, перевірки результатів, дотримання академічної доброчесності та збереження самостійності учня.
Для педагога це означає необхідність розуміти можливості та обмеження генеративних інструментів, уміти перевіряти створений ними матеріал і визначати, у яких навчальних ситуаціях їх використання виправдане.
Для учня — не приймати відповідь цифрової системи як готову істину, а перевіряти, порівнювати, аналізувати й доопрацьовувати її.
Професійний розвиток педагога
Зміст рекомендацій безпосередньо пов’язаний із професійними потребами педагогів. У новому навчальному році особливо актуальними залишаються практикоорієнтоване та компетентнісне навчання, формувальне оцінювання, робота з освітніми втратами, цифрові технології та штучний інтелект, медіаграмотність, соціально-емоційна підтримка, інклюзивне навчання, STEM, проєктна діяльність і профорієнтація.
Тому підвищення кваліфікації варто пов’язувати з конкретною професійною потребою. Важливим результатом навчання має бути не сам сертифікат, а те, що педагог зможе змінити у власній роботі: створити якісніше завдання, інакше організувати оцінювання, використати новий метод, технологію чи інструмент, краще врахувати освітні потреби учнів.
Що змінюється у підході до навчання?
Якщо узагальнити рекомендації за всіма освітніми галузями, можна побачити кілька чітких змін.
Знання мають застосовуватися. Учень повинен розуміти, де і навіщо йому потрібен навчальний матеріал.
Навчання має бути пов’язаним із реальністю. Життєві, професійні та суспільні ситуації стають природною частиною навчальних завдань.
Учень має працювати з інформацією, а не лише отримувати її. Порівняння джерел, перевірка фактів, аргументація та робота з доказами стають необхідними в різних предметах.
Цифрові технології потребують критичного використання. Йдеться не про кількість використаних сервісів, а про їхню доцільність.
Профорієнтація стає наскрізною. Учень має бачити зв’язок між шкільними предметами та майбутнім навчанням і професійною діяльністю.
Професійний розвиток педагога має відповідати цим змінам. Нові підходи до навчання потребують відповідних методичних і цифрових компетентностей.
Отже, рекомендації на 2026/2027 навчальний рік стосуються не лише того, який матеріал і в якій послідовності викладати. Вони задають вимогу до самого характеру навчання: учень має не просто засвоїти зміст предмета, а навчитися використовувати його для розуміння світу, розв’язання проблем і прийняття обґрунтованих рішень.
Саме в цьому полягає головний методичний зміст нового навчального року.
дньо пов’язано з медіаграмотністю та протидією дезінформації.
Для 9 класу особливого значення набувають практичні кейси, дискусії та дебати, у яких історичне знання поєднується з громадянською та правовою компетентностями.
Мистецька галузь: не знати про мистецтво, а взаємодіяти з ним
Мистецька освіта зберігає предметний зміст, але водночас розширює простір для творчої діяльності учня.
Вивчення художніх стилів ХХ століття, національної культурної спадщини, драматургії, театру та хорового мистецтва має сприяти не тільки засвоєнню мистецтвознавчої інформації, а й розвитку здатності сприймати, інтерпретувати та створювати мистецькі образи.
Творчість у цьому випадку стає не додатком до навчання, а одним із способів пізнання та самовираження.
Фізична культура: індивідуальний прогрес замість формального порівняння
Модульна система та індивідуалізація залишаються важливими орієнтирами фізичної культури.
Заняття мають ураховувати фізичні можливості, інтереси та особливі освітні потреби учнів. Важливо створювати умови, у яких кожна дитина може відчути власний прогрес.
Звідси — увага до різноманітності рухової активності, безпеки, занять на свіжому повітрі та формування сталої потреби у фізичній активності.
«Захист України»: знання, перевірені практикою
У 10–11 класах оновлений підхід до предмета «Захист України» посилює практичну складову підготовки учнів.
Значення мають не лише теоретичні відомості, а й набуття конкретних умінь, необхідних для безпечної поведінки та дій у складних ситуаціях.
Важливими складовими залишаються домедична допомога, мінна безпека, тактична та технологічна підготовка, орієнтування, військово-патріотичне виховання. Водночас навчання має бути організоване на засадах рівного доступу до освітнього процесу.
Оцінювання: важливий акцент для всіх предметів
Окремої уваги заслуговує підхід до оцінювання. Рекомендації не зводять його до виставлення оцінки, а розглядають як частину освітнього процесу.
Для 5–9 класів МОН уточнює, що фіксування оцінок за групами результатів у класному журналі не є обов’язковим. Педагог самостійно обирає спосіб фіксування результатів під час різних видів оцінювання.
Це важливий сигнал для педагогічної практики: увага має зосереджуватися не на механічному заповненні документації, а на тому, наскільки оцінювання допомагає учневі зрозуміти власний результат і подальші кроки в навчанні.
Дев’ятий клас як точка професійного самовизначення
Окремий наскрізний акцент рекомендацій пов’язаний із дев’ятим класом. Це завершальний етап базової середньої освіти для учнів НУШ, тому профорієнтаційна складова посилюється в різних освітніх галузях.
Йдеться не про проведення ще одного профорієнтаційного заходу, а про зміну самого характеру навчальних завдань.
Учень має бачити, де знання з української мови, математики, фізики, біології, історії, інформатики чи технологій можуть бути потрібні в подальшому навчанні та професійній діяльності.
Така логіка робить профорієнтацію частиною щоденного освітнього процесу.
Штучний інтелект: від заборони до грамотного використання
Однією з найсучасніших тем рекомендацій є використання штучного інтелекту.
Документ фактично пропонує перейти від спрощеного питання «можна чи не можна використовувати ШІ?» до значно важливішого: «для чого, як і з якою відповідальністю його використовувати?»
Генеративні моделі можуть допомагати педагогу створювати диференційовані завдання, адаптувати матеріали, готувати навчальні кейси, тестові завдання, критерії оцінювання. Проте результат роботи ШІ потребує професійної перевірки вчителем. Для учня головним має залишатися критичне осмислення отриманого результату, а не механічне копіювання готової відповіді.
Отже, цифрова грамотність сьогодні включає вже не тільки вміння користуватися технологіями, а й здатність контролювати їх використання.
Професійний розвиток: логічне продовження методичних змін
Зміст рекомендацій безпосередньо визначає і ті професійні компетентності, які стають актуальними для педагога.
Йдеться про практикоорієнтоване навчання, компетентнісні завдання, формувальне оцінювання, роботу з освітніми втратами, використання цифрових технологій і ШІ, медіаграмотність, соціально-емоційну підтримку, інклюзивне навчання, STEM, проєктну діяльність та профорієнтацію.
У 2026/2027 навчальному році підвищення кваліфікації доцільно розглядати не як формальне накопичення годин і сертифікатів, а як спосіб відповісти на конкретні професійні виклики, які постають перед учителем.
Саме тому вибір програми професійного розвитку варто пов’язувати із запитанням: яку педагогічну практику я зможу вдосконалити після цього навчання?
Замість підсумку
Інструктивно-методичні рекомендації на 2026/2027 навчальний рік не скасовують предметності шкільної освіти. Навпаки, вони підсилюють її практичний сенс.
Українська мова має допомагати точно висловлювати думку. Математика — аналізувати й моделювати. Природничі науки — досліджувати та пояснювати. Історія — розуміти минуле й критично осмислювати інформацію. Інформатика — працювати з даними та створювати цифрові рішення. Технології — проєктувати й реалізовувати власні ідеї. Мистецтво — бачити, інтерпретувати й творити. Фізична культура — дбати про власне здоров’я та фізичний розвиток. «Захист України» — діяти безпечно й відповідально.
У цьому і полягає головний методичний акцент нового навчального року: предмет залишається основою навчання, але його справжній результат визначається тим, що учень може зробити за допомогою здобутих знань.